Терміни та порядок отримання першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом здійснюється без укладання додаткового договору. Це передбачено пунктом 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.

Платник набуває статусу субʼєкта електронного документообігу після  направлення до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі із дотриманням вимог законів про електронні документи і електронну ідентифікацію та довірчі послуги.

Як працює обмін документами

- Платник формує документ із усіма обов’язковими реквізитами та підписує його кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом (КЕП/УЕП).

- Документ шифрується та надсилається до контролюючого органу протягом операційного дня.

- Після надходження система проводить автоматизовану перевірку – дійсність підпису, відповідність затвердженому формату, наявність усіх обовʼязкових реквізитів та право підпису підписувачем.

Результат перевірки підтверджується квитанціями

- Перша квитанція надсилається автору протягом двох годин після отримання документа (або наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного дня). У ній вказано, чи пройшов документ перевірку.

- Якщо перевірка успішна, формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття (реєстрацію) документа або повідомляє про його неприйняття із зазначенням причини.

Якщо платник не отримав першу квитанцію в зазначений строк документ вважається неодержаним контролюючим органом.

У разі наявності другої квитанції про прийняття документа, датою і часом його прийняття (реєстрації) вважається дата та час, зафіксовані у першій.

Якщо платник подає кілька примірників одного документа (наприклад, після виправлення помилок), оригіналом вважається останній правильно сформований документ, який надіслано до граничного строку подання та прийнято контролюючим органом. 

 

Леся Карнаух: З початку року до бюджету надійшло понад 13,2 млрд грн «податку на Google»

За 10 місяців 2025 року компаніями – нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого «податку на Google». У  гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

Найбільші суми податку сплатили: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.

З початку року платниками податку зареєструвались 7 осіб – нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи – нерезиденти. 

«Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий  цифровий ринок. Стабільні надходження податку працюють на оборону країни, критичну інфраструктуру, фінансову стабільність», – наголосила Леся Карнаух. 

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

► Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);

▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

 

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.

Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.

Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення норм трудового законодавства – це ризики.

Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від           Контакт-центру ДПС – важливий вектор діяльності фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (ГУ ДПС). 

Всього у січні – жовтні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 97 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо: 

-  нарахувань в ІКП – 53 звернень (54,6%);

-   отримання адміністративної послуги – 11 звернень  (11,34 %); 

-  роботи ЦОП – 1 звернення  (1,1%);

-  режиму і порядку роботи – 2 (2,1%);

-  обліку платників податків – 3 (3,1%);

-  відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%)

-  ненадання відповіді на усні або письмові звернення - 21 звернень (21,65 %)

-  проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – звернення (2,1 %),

-  проблем при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %) 

Протягом січня – жовтня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 192 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 68 (35,4%);

-  контрольно-перевірочна робота – 39 (20,3%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 29 (15,1%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 18 (9,4%);

-  податкова заборгованість - 14 (7,3%);

-  отримання довідки про доходи – 4 (2,0%);

-  податкова знижка - 3 (1,6%);

-  інші питання – 17 (8,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 69 (січень – жовтень 2024 – 123 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 35 звернень.

Загальна тематика звернень:

-  контрольно-перевірочна робота – 17 (48,6%); 

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 11 звернень (31,4%); 

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,7%);

-  отримання довідки про доходи – 2 (5,7%);

-  інші питання – 3 (8,6%).

Порівняно з минулим роком кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 26 одиниць (січень – жовтень 2024 – 9 звернень).

 

Чи оподатковується благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) не оподатковується за умови, що сума (вартість) отриманої благодійної допомоги витрачається учасниками бойових дій військовослужбовцями (резервістами, військовозобов’язаними) виключно: для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2025 року № 110.

Довідково: підпункт «а» підпункту 170.7.8 пункту 170.8 статті 170 Податкового кодексу України.

Більш детальніше про оподаткування ПДФО і військовим збором коштів, які надходять на розрахунковий рахунок волонтера, витрати та їх документальне підтвердження, звітність тощо можна ознайомитись у Інформаційному листі № 5/2025: Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/917484.html.

 

Нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) працівникам та гіг-спеціалістам резидента Дія Сіті: в якому розмірі встановлюється єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.

База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону № 2464, а саме:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:

допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. III Інструкції № 5).

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, підприємство, що є резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), здійснює нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, які нараховані на користь кожній застрахованій особі, у розмірі мінімального страхового внеску, незалежно від розміру нарахованої заробітної плати.

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Разом з тим, оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не належать до фонду оплати праці, то такі виплати є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

 

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

 

Реєстрацію РК до ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг зупинено: яким чином покупець повинен зменшити податковий кредит?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 192. ст. 192 ПКУ).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник (продавець) має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування.

Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару / послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

При заповненні рядка 15 декларації обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – додаток 1 (Д1)).

Формою додатку 1 (Д1) передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1 (Д1).

Враховуючи зазначене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, що коригується, незалежно від факту отримання чи реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН. Зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки (іншого документу) з відображенням відповідного коригування у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування (обов’язкове також заповнення таблиці 2.2 додатка 1 (Д1)).

 

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Відповідно до примітки 5 інформації до додатків 1 та 2 до Декларації у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Наказ № 290).

При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Таким чином, якщо об’єкт нерухомості знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.

Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться зазначений об’єкт нерухомості. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частині додатка 1 та додатка 2 до Декларації.

 

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а  також  осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим. 

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

 

Платникам податків про комплаєнс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє.

Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.

Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.

Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.

Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.

Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.

Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень. 

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв. 

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

 

Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

 

Цілі Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.  

Стратегічні цілі НСД:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування; 

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами; 

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/. 

 

Допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань  - Система управління комплаєнс-ризиками 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

- профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів; 

- допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;

- реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу. 

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

За допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

 

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку (далі – Заява). В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

Отже, платник екологічного податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року (у тому числі, якщо джерела забруднення знищені), повинен скласти Заяву довільної форми та подати її до органу(ів) ДПС за місцем розташування джерел забруднення (місцем обліку платника екологічного податку) не пізніше граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) за І квартал звітного року. В іншому разі такий платник екологічного податку зобов’язаний подавати Декларацію(ї).

 

ФОП – платник єдиного податку в деяких періодах не отримував дохід: чи сплачувати єдиний внесок за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:

під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

платники єдиного внеску, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (зі змінами та доповненнями) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду держбюджету понад 166,6 млн грн рентної плати

З початку поточного року платники Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду державного бюджету понад 166,6 млн грн рентної плати. 

Звертаємо увагу, що 19.11.2025 – останній день сплати за ІІІ квартал 2025 року рентної плати за: користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; спеціальне використання води; спеціальне використання лісових ресурсів. 

 

Випадки, в яких виникає право податкової застави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

 

Платнику ПДФО виплачуються аліменти згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін: чи оподатковується такий дохід військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України (далі – СКУ), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктами 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених СКУ, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

 

Імпорт або експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потрібна ліцензія?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 18 Закону України від 18 червня 2024 року    № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, – за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а суб’єктами господарювання – виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) – за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Операції з ввезення на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Згідно з частиною другою ст. 18 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) або поміщення алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Операції з повернення раніше ввезених на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) або з поміщення сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Суб’єкти господарювання – виробники харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) можуть здійснювати операції з вивезення за межі митної території України раніше ввезених алкогольних напоїв, за умови внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру та надання митному органу за місцем митного оформлення таких алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Відповідно до частини четвертої ст. 24 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Відповідно до частини першої ст. 30 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального (крім пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно) здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, або на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

 

З початку року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 4,8 млрд грн податку на прибуток

У січні – жовтні поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4 838,8 млн грн податку прибуток підприємств. Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, це на понад 648,8 млн грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Керівник обласної податкової зауважила, що, сумлінно сплачуючи податки, платники Дніпропетровщини проявляють стійкість перед викликами сьогоднішніх реалій. 

«Своєчасне наповнення бюджетів – це стратегічний напрямок діяльності податкової служби. Спільно з платниками працюємо над збільшенням фінансового ресурсу держави, щоб, незважаючи на непрості умови, економіка працювала і розвивалась. Дякуємо кожному, хто відповідально ставиться до виконання своїх зобов’язань. Продовжуємо взаємодію з бізнесом задля стабільного функціонування нашої країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що згідно з внесеними до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація) змінами (набрали чинності 16.09.2025), за звітний 2025 рік платники, які безоплатно надають допомогу неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги, подаватимуть Декларацію за оновленою формою з додатком БД.

У новому додатку БД зазначається наступна інформація:

- про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним організаціям;

- про безоплатну допомогу для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги.

 

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб), встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (у розмірі мінімального страхового внеску).

Якщо після настання зазначеного терміну резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, то такий платник зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частиною п’ятою, тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 (22 відс., 8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю), щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

Положення щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовується до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667 з 1 лютого 2025 року.

 

Інформаційні джерела податкової служби Дніпропетровщини – складова інформаційної безбар’єрності

Інформаційна безбар’єрність: незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності громадяни мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.

► Інформаційні ресурси платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС):

- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;

- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;

- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

► «Гарячі лінії» ГУ ДПС

- «Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у ГУ ДПС

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

-         «Гарячі лінії» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх сімей

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

- Перелік «гарячих ліній» ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html

-         Консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

-  Перелік додаткових «гарячих ліній» з питань погашення податкового боргу та видачі довідок про відсутність заборгованості

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/655652.html

► Сучасний формат спілкування та оперативний інструмент вирішення актуальних питань – комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

► Мобільний ЦОП ГУ ДПС: надання податкового сервісу територіально, зокрема маломобільним групам населення

► Запис в електронну чергу до ЦОПів ГУ ДПС

 https://zir.tax.gov.ua/main/queue/,

або

за номером телефону 0 800 501 007 (напрямок 6)

 

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ. 

Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Самозайнята особа без найманих працівників служить за контрактом: звільнення від сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Абзацом першим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (далі – Указ № 303), та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи зазначене, ФОПи (особи, що провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) без найманих працівників, які служать за контрактом у період дії воєнного стану в Україні, звільняються від сплати єдиного внеску за себе з першого дня мобілізації, оголошеної Указом № 303, та протягом усього особливого періоду.

 

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною першою ст. 163 прим. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлено: невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП порушення податковим агентом, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, встановленого ПКУ, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої ст. 163 прим. 17 КУпАП дії, передбачені частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст. 254 КУпАП).

Положеннями частини першої ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 КУпАП (зокрема, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)) протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частини першої ст. 163 прим. 17 КУпАП мають право складати уповноважені на те органи Національної поліції, відповідно до частин другої і третьої ст. 163 прим. 17 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальні органи.

 

Понад 130 послуг у режимі 24/7: Електронний кабінет – головний інструмент цифрової взаємодії з податковою

Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.

Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Серед найбільш популярних сервісів є:

- Доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо

- Доступ до реєстраційних та облікових даних платника

- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації

- Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків

- Сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем

- Перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН

- Інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб

- Листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків

Е-Кабінет громадянина

Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

- переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;

- переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;

- подавати декларацію про майновий стан і доходи;

- отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Мобільний застосунок «Моя податкова»

На цифрових платформах iOS та Android впроваджено мобільний застосунок для фізичних осіб «Моя податкова», який надає можливість громадянам та фізичним особам-підприємцям:

- отримати інформацію про об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР;

- направити запит на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримати відомості про суми виплачених доходів та отримати відомості про доходи;

- подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи та податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (1, 2 та 3 груп);

- переглянути інформацію про стан розрахунків із бюджетом та сплатити податки;

- подати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (фф. 1ДР, 5ДР);

- надіслати листи, запити на отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів тощо.

 

Військовий збір: на підтримку обороноздатності до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,3 млрд гривень

Упродовж десяти місяців поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 7,3 млрд грн військового збору. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року на понад 5,3 млрд грн, темп росту – 360 відсотків. 

Керівниця податкової служби області акцентувала, що сумлінна сплата військового збору – це вагомий внесок у підтримку обороноздатності країни. 

«Дякуємо кожному, хто в ці непрості для держави часи проявляє стійкість і відповідально виконує свої фінансові зобов’язання. Фахівці податкової служби Дніпропетровщини на постійній основі проводять зустрічі з бізнесом надають адміністративні послуги, практичну і консультаційну допомогу. Відкриті і прозорі комунікації сприяють зміцненню партнерських відносин, спрощують взаємодію податківців з платниками податків. Результатом нашої спільної роботи є підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства суб’єктами господарювання, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що ставки військового збору:

- для ФОПів першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн); 

- для платників єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально;

- для ФОПів на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу; 

- з найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.

Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

 

Суб’єкт господарювання в установлений строк не подав обов’язкову звітність про використання РРО/ПРРО: чи є підстава для проведення фактичної перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

 

Сергій Лисеюк: Нові підходи до податкових перевірок – фокус на аналізі ризикових операцій

Державна податкова служба України активно вдосконалює систему податкових перевірок, акцентуючи увагу на якості та ефективності, ніж на просто формальному виконанні положень Податкового кодексу. Головний принцип: мінімум втручання – максимум прозорості, професійності та партнерства з бізнесом. Про це  розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час TAX & BUSINESS TALKS – A2B FORUM, організованого Асоціацією адвокатів України.

За його словами, на виконання липневого Указу Президента, яким затверджено рішення РНБО щодо зміни підходів до контролю, ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтовний підхід при відборі платників до перевірок.

«Ми зосередили увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства. Удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. У результаті кількість фактичних перевірок у жовтні цього року порівняно з липнем зменшилась на 30 %, а документальних позапланових – на 15 %», – зазначив Сергій Лисеюк.

Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати ресурси та не відволікати бізнес від основної діяльності, зосередженої на розвитку і сплаті податків.

Заступник Голови ДПС також наголосив, що реформа податкових перевірок – частина ширшої стратегії, спрямованої на зміцнення довіри між податковою службою та бізнесом.

«Ми вже почали говорити про культуру, про довіру і про рух податкової служби в напрямі її зміцнення. Відкритий діалог – це те, з чого починаються зміни. Ми не просто змінюємо інструменти – ми змінюємо підхід. Наша мета – зробити податкову службу зрозумілою, ефективною і такою, якій довіряють», – підкреслив заступник Голови ДПС.

Одним із кроків до відкритості стало підписання в березні – липні Меморандуму про співпрацю з Центром досліджень фіскальної політики. Результатом партнерства став запуск дашборду моніторингу податкових надходжень, який офіційно запрацював наприкінці вересня.

Цей інструмент дає змогу відстежувати виконання планів, доведених Міністерством фінансів, аналізувати динаміку податкових надходжень та ефективність податкової політики.

«Дашборд – це прозорість у дії. Держава отримує інструмент контролю, а суспільство – зрозумілий доступ до даних про наповнення бюджету», – зазначив Сергій Лисеюк.

Він також акцентував, що з вересня ДПС відкрила Офіси податкових консультантів у 20 регіонах, де вже надано понад 16 тисяч консультацій, а рівень задоволеності платників становить 97 %.

«Бізнес хоче більше комунікувати – і ми відкриті до цього. У штаті офісів працюють 1,5 тисячі фахівців, які надають консультації щодо сплати податків, трансфертного ціноутворення, електронного кабінету, ліцензування та податкової звітності», – розповів заступник Голови ДПС.

Важливим також є впровадження системи електронного аудиту (е-аудиту) – ключового інструменту цифрової трансформації податкового контролю. Станом на сьогодні у тестуванні беруть участь 38 платників, передано 692 SAF-T-файли.

«Е-аудит – це не просто інновація, це новий рівень аналітики. Ми поступово відходимо від ручного опрацювання інформації та зосереджуємося на аналізі ризикових операцій», – пояснив Сергій Лисеюк.

Для зручності платників створено банер із інформацією про систему е-аудит на вебпорталі ДПС та майданчик у Google Chat для комунікації з розробниками.

Учасники заходу також обговорили механізми міжвідомчої взаємодії, зокрема, ДПС, БЕБ та Держмитслужби. Зазначалося, що ефективність своєчасного обміну інформацією  є важливим чинником дієвості заходів детінізації економіки та боротьби з економічними та фінансовими правопорушеннями.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Платники запитували про отримання податкової знижки, порядок звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, визначення та сплата МПЗ, подання звітів через Електронний кабінет, рахунки для сплати податків.

Також, фахівці відповідали на питання про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення працівника на роботу та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

 

Коментар про роботу Офісу податкових консультантів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа про роботу Офісу податкових консультантів.

Офіс податкових консультантів (Офіс), який запрацював на Дніпропетровщині з початку вересня, – це ініціатива, що запроваджена у відповідь на потреби бізнесу.

► Головна ідея

Офіс – новий сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Ми допомагаємо бізнесу та громадянам уникати проблем, а державі – розвивати економіку. Це частина стратегії економічної стійкості у сучасних умовах.Кожен платник, який сьогодні продовжує працювати, платити податки й утримувати економіку потребує максимальної підтримки держави.

► Принципи роботи Офісу

● доступність – консультації безоплатні та доступні для всіх платників;

● комплексність – охоплення всіх податкових напрямів в одному місці;

● персоналізація – індивідуальний підхід до кожного платника;

● прозорість – фіксація всіх консультацій, чіткі строки, зрозумілі процедури;

● професійність – фаховий, висококваліфікований підхід;

● конфіденційність – збереження та захист даних отриманих під час консультацій;

● неупередженість – рівний підхід до всіх платників незалежно від розміру бізнесу, форми власності та виду діяльності;

● безбар’єрність: інклюзивна – підтримка людей з інвалідністю та залучення їх до бізнес-середовища,

фізична – доступність Офісу для всіх платників та супровід модератора,інформаційна – консультації з урахуванням індивідуальних потреб платника,

цифрова – застосування електронних ресурсів ДПС.

► У Офісі консультації платникам надаються за відповідними напрямами:

- оподаткування фізичних осіб;

- оподаткування ФОПів;

- оподаткування юридичних осіб;

- електронні сервіси та звітність;

- податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;

- підакцизні товари;

- зупинення реєстрації ПН/РК;

- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Запрошуємо до Офісу податкових консультантів!

Адреса Офісу: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Режим роботи Офісу:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота та неділя – вихідні дні.

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Засідання міської робочої групи з питань справляння плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Днями, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої підгрупи з питань справляння плати за землю та виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади, мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

На засіданні було розглянуто виконання дохідної частини місцевого бюджету та проаналізовані надходження з орендної плати та податку на землю за 2025 рік.

Визначено заходи щодо розширення бази оподаткування та відповідного збільшення дохідної частини місцевого бюджету.