Сергій Лисеюк: У 2026 році переходимо від окремих успішних рішень до системного масштабування реформ

Незважаючи на воєнні та ресурсні обмеження, Державна податкова служба України демонструє інституційну спроможність і готовність працювати за правилами європейського податкового простору. Про це розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час засідання 16 Керівного комітету EU4PFM.

«У 2025 році співпраця ДПС з програмою EU4PFM була зосереджена на завершенні ключових ініціатив і практичній роботі задля виконання вимог членства в Європейському Союзі. 2026 рік – етап переходу від окремих успішних рішень до системного масштабування реформ», – наголосив Сергій Лисеюк.

Він відзначив ключові пріоритети ДПС на 2026 рік:

- Цифрове управління податковим боргом.

Впровадження сучасної цифрової моделі управління податковим боргом, що дозволить підвищити фіскальну ефективність.

- Модернізація та масштабування «Е-аудиту».

Серед пріоритетів – розвиток SAF-T рішень, розширення аналітичних інструментів і підготовка навчальних матеріалів як для працівників ДПС, так і для платників податків.

- Ризик-орієнтовані підходи та управління на основі даних.

Йдеться про Автоматизовану систему управління ризиками і ITARIS у сфері міжнародного оподаткування, що дозволить концентрувати ресурси на реальних податкових ризиках.

- Інтеграція з європейськими системами.

ДПС очікує практичного просування у роботі над майбутнею інтеграцією ІТ систем ДПС з системами ЄС таких як VIES, OSS, CESOP, EMCS, VAT Refund – ключових елементів входження України до спільного європейського податкового простору.

- Гармонізація національного законодавства з правом ЄС.

«Формування пріоритетів 2026 року базується на конкретних результатах, досягнутих у попередній період. Саме 2025 рік став етапом формування фундаменту для подальших системних змін, коли Державна податкова служба зосередилася на завершенні ключових реформ та підготовці інституційних, законодавчих і цифрових передумов для їх масштабування», – відзначив Сергій Лисеюк.

За його словами, ключовим досягненням 2025 року став запуск системи електронного аудиту, яка з 31 грудня введена в промислову експлуатацію. Паралельно ДПС активно працювала з бізнесом над SAF-T UA. Підготовлено рекомендації для банків, опрацьовано запити платників і вдосконалено аудиторські тести за результатами пілоту.

Важливим напрямом залишалася євроінтеграція. ДПС за експертної підтримки EU4PFM провела три імітаційні сесії, підготувала матеріали до скринінгу за переговорним розділом 16 «Оподаткування». Європейська Комісія у Пакеті розширення ЄС 2025 року відзначила суттєвий прогрес України у сфері оподаткування, зокрема, зростання операційної спроможності та цифровізації ДПС. Також позитивно оцінено затвердження Плану цифрового розвитку ДПС до 2030 року.

У 2025 році проектом EU4PFM завершено комплексну оцінку відповідності податкового законодавства України праву ЄС, оновлено порівняльні таблиці за директивами з ПДВ, акцизів, адміністративного співробітництва та протидії ухиленню від оподаткування. ДПС також долучилася до підготовки законопроєкту щодо впровадження стандарту DAC7.

У напрямі автоматичного міжнародного обміну інформацією CRS який стартував у вересні 2024 року, розпочато впровадження CRS 2.0, проведено навчання для понад 500 працівників.

«ДПС усвідомлює масштаб завдань попереду та готова до наступного етапу – імплементації, масштабування і досягнення практичних результатів. Вдячні нашим партнерам з EU4PFM міжнародним експертам, колегам з Міністерства фінансів та всій команді ДПС за професійну, послідовну й відповідальну спільну роботу», – наголосив заступник Голови ДПС.

«Моя податкова»: подати податкову декларацію на отримання податкової знижки можна через смартфон

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до кінця року платники можуть скористатися правом на податкову знижку відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи на отримання податкової знижки.

Зробити це можна просто і зручно у мобільному застосунку від ДПС «Моя податкова»:

1. Завантажте застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (додаток може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями).

2. Виконайте ідентифікацію онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису.

3. Зайдіть у розділ «Послуги».

4. Оберіть «Декларація про майновий стан і доходи» та натисніть «Створити».

5. Заповніть Декларацію.

6. Додайте необхідні документи, кожен з яких не повинен перевищувати 5 Мб. Документи можна завантажити у сканованому вигляді або фото.

7. Перейдіть «далі», підпишіть документ та надішліть до контролюючого органу.

8. Перевірте отримані квитанції у розділі «Повідомлення».

Військовий збір: надходження зросли більше ніж утричі

У 2025 році надходження військового збору склали 163,6 млрд гривень. Це у понад три рази більше, ніж у 2024 році (51,2 млрд грн).

Найбільші обсяги надходжень забезпечили:

- м. Київ – 52,6 млрд грн;

- Дніпропетровська область – 18,2 млрд грн;

- Львівська область – 12,6 млрд грн;

- Харківська область – 10,3 млрд грн.

Зростання надходжень пов’язане з дією оновлених норм законодавства та підвищенням ефективності адміністрування податків.

Військовий збір залишається одним із джерел фінансового забезпечення оборонних спроможностей держави. Дякуємо кожному, хто працює та сплачує податки. Ваша відповідальність – це реальна допомога нашим захисникам та внесок в економічну стабільність України!

Детальніше про нові розміри єдиного податку та військового збору за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/968282.html.

До уваги волонтерів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що спрощено заяву для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр), а також запроваджено можливість отримувати витяг із Реєстру в електронному вигляді. Це означає менше бюрократії, швидше оформлення документів і зручний доступ до власних даних онлайн.

Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 (зі змінами), яким оновлено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Документ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.2025 за № 1460/44866.

Що змінилося

Спрощено форму Заяви № 1-РВ про включення або внесення змін до Реєстру волонтерів.

Відтепер фізичній особі – благодійнику не потрібно зазначати в заяві категорії осіб, визначені підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на користь яких надається благодійна допомога.

Це означає менше формальностей і швидше подання документів.

Електронний витяг із Реєстру – нова можливість

Для благодійників, які вже включені до Реєстру, запроваджено ще одну зручну опцію – отримання витягу з Реєстру в електронній формі.

Такий витяг надсилається ДПС у відповідь на електронний запит благодійника.

Крім того, витяг автоматично формується та надсилається у випадках:

- включення фізичної особи до Реєстру;

- внесення змін до даних волонтера;

- виключення з Реєстру.

Як подати заяву

Як і раніше, заяву за формою № 1-РВ (оновленою) можна подати в електронному вигляді засобами електронної комунікації, зокрема через Електронний кабінет.

Форма F1308304 доступна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm

Процедура подання заяви та форма для заповнення розміщені тут:
https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/

Спрощення процедур та цифрові сервіси – це ще один крок до підтримки благодійників і волонтерів, які щоденно роблять важливу справу для країни.

Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з початку 2026 року громадяни, які отримали доходи у 2025 році, що відповідно до законодавства підлягають декларуванню, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).

Нагадуємо, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності ДПС України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».

Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення Декларації при використанні електронного сервісу в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».

Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 лютого 2025 о 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Мобільний ЦОП – зручна і швидка податкова допомога

Важливим кроком до безбар’єрності у податковій службі Дніпропетровщини є робота мобільного Центру обслуговування платників.

Мобільний ЦОП вже понад 5 років (з 24.07.2020) здійснює виїзди до територіальних громад регіону для надання адміністративних та інших послуг, консультацій та сервісів юридичним і фізичним особам у віддалених куточках нашої області, а також адресні виїзди до маломобільних груп населення.

Мобільний ЦОП – це зручна і швидка податкова допомога тим, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП.

Мобільний ЦОП – це дієвий інструмент для забезпечення зручного обслуговування платників Дніпропетровщини, створення сприятливих та доступних умов для отримання податкових послуг і сервісів платниками.

Способи інформування платника про анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у відповідних випадках.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Пунктом 184.10 ст. 184 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, письмово повідомляє особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації та одночасно відображає таку інформацію в електронному кабінеті (п. 5.6 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130)).

Разом з цим, п. 7.1 розд. VІІ Положення № 1130 передбачено, що відповідно до п. 183.13 ст. 183 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією ДПС щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті, зокрема інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

У разі наявності стосовно особи у Реєстрі платників ПДВ (далі – Реєстр) інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави.

Які ставки податку на прибуток встановлені ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:

а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;

в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

При цьому абзацом першим п. 73 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що для податкових (звітних) періодів 2026 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

- 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);

- 18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ). Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.

При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Легалізація заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати – надважливе завдання податкових органів

Адже зарплати у «конвертах», заниження офіційних доходів та порушення мінімальних гарантій оплати праці не лише підривають соціальний захист працівників, а й завдають значних збитків державному бюджету. Під час викликів сьогодення ця проблема набуває особливої гостроти.

Задача податкової служби – створити умови, за яких легальна зарплата стане вигідною і для роботодавців, і для працівників.

Для цього фахівці податкової служби разом з органами Держпраці та місцевого самоврядування проводять роз’яснювальну роботу, націлену на легалізацію ринку праці.

Розбудова принципів безбар’єрності та інклюзії у ГУ ДПС: послуги сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху

З повагою до потреб кожного податкова служба Дніпропетровщини здійснює комплексний підхід до впровадження і розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

З проявом поваги до прав людини у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) діє послуга перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху.

Така інтеграція стала можливою завдяки укладеному у рамках співпраці договору між ГУ ДПС та Дніпропетровською обласною організацією УТОГ. Відповідно до угоди особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову та з української жестової мови шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Механізм послуги сурдоперекладу простий і зручний. Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у перекладачі жестовою мовою. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки. Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні декларації чи звітності та інших адміністративних послугах ГУ ДПС.

Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.

Ця ініціатива сприяє безбар’єрності у широкому сенсі – від фізичного доступу (пандуси) до інформаційного (цифрові інструменти). Більше того, така практика сприяє соціальній інтеграції. Люди з інвалідністю стають активними платниками податків, беруть участь в економічному житті регіону, що посилює довіру до державних інституцій.

У ГУ ДПС продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, щоб фізичні перешкоди та бар’єри у комунікації не були перепонами для якісного обслуговування платників податків.

Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.

Безбар’єрний підхід – це не лише про зручність, а й про нову культуру взаємодії між державою та платниками, засновану на прозорості й повазі.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

Щодо впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.

Зокрема, введено поняття:

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків,

- реєстрації платником окремих видів податків,

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),

- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,

- інших податкових обов’язків,

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

«TAX Control» – новий дієвий цифровий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування

«TAX Control» – новий дієвий цифровий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування.

Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС, а також на субсайтах територіальних підрозділів податкової служби. Він у доступі 24/7 з будь-якого пристрою.

Повідомляйте про:

- невидачу фіскального чека;

- торгівлю без ліцензії чи порушення реалізації підакцизної продукції;

- відмову у прийнятті банківської картки;

- роботу без державної реєстрації суб’єкта господарювання;

- неоформлених працівників.

Чесність у тренді!

Будуємо бізнес на партнерських засадах: повазі та відповідальності.

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД:

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Приймання податкової звітності та інших документів контролюючими органами у період воєнного стану

Державна податкова служба України (далі – ДПС) працює в оперативному режимі (крім центрів обслуговування платників) та продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.

Інформаційно-довідкові послуги та консультації платники можуть отримати у Контакт-центрі ДПС за тел.: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номерами: +380 44 454 16 13, +380 50 050 10 07, +380 77 050 10 07 та +380 73 050 10 07.

У територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial.

Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.

Відповідно до абзацу першого п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 20 години.

Для зручності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами та доповненнями сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

Про реєстрацію податкових накладних на умовний продаж при несвоєчасному повідомленні про анулювання ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зокрема, у зв’язку з відсутністю господарської діяльності протягом 12 послідовних місяців, така особа виключається з реєстру платників ПДВ та втрачає права та обов’язки, покладені (надані) Податковим кодексом України (далі – ПКУ) на платника ПДВ (у тому числі щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування).

Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.

Якщо реєстрацію платника ПДВ – продавця анульовано до сплину терміну реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, то штрафна санкція до такого платника не застосовується.

Оновлено порядок надсилання податкових повідомлень-рішень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 26 лютого 2026 року в Україні застосовуватиметься оновлений порядок надсилання податкових повідомлень-рішень (ППР).

Відповідні зміни до Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2025 № 513 (зі змінами) (далі – Наказ № 513).

Мета – узгодження Порядку із положеннями Податкового кодексу України, окремими законодавчими актами, а також актуалізація форм податкових повідомлень-рішень.

Основні зміни:

- врахування окремих правил сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану.

Якщо платник сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР (форми «Р» та «Д»), штрафні (фінансові) санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому нове ППР не складається;

- ППР у разі ліквідації контролюючого органу.

У разі ліквідації органу ДПС, який прийняв попереднє ППР, нове рішення оформлює контролюючий орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів платника податків;

- оновлення форм ППР (додатки 1 – 30) з урахуванням нової нумерації.

Форми доповнено, зокрема:

- уточненими підставами, у разі встановлення яких надсилається (вручається) ППР;

- уніфікованою структурою та єдиними форматами відображення інформації;

- оновленим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Додаткові зручності для платників

Відображення інформації про судові та адміністративні оскарження, що вплинули на розмір узгоджених грошових зобов’язань;

QR-коди для швидкої та зручної сплати грошових зобов’язань.

Довідково.

Наказ № 513 набирає чинності через 90 днів із дня його офіційного опублікування.

Документ опубліковано в «Офіційному віснику України» 28.11.2025, тому оновлений Порядок застосовуватиметься з 26.02.2026.

Про подання додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємствпри безоплатній допомозі неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), яку доповнено додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД).

Додаток БД заповнюють платники податку на прибуток підприємств (податок), які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

У таблиці 1 відображається розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У розрахунку зазначають інформацію про:

- оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 1.1);

- суми обмеження в розмірі 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.2);

- суми обмеження в розмірі 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 1.3).

Показники таблиці 1 враховуються під час розрахунку показників таблиць 2 та 3 Додатка БД.

Таблиці 4 і 5 складаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах.

Слід зазначити, що графи 4-7 таблиць 2 і 3 щодо вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг та графи 4-7 таблиць 4 і 5 щодо вартості наданої безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатного надання майна (робіт, послуг) Додатку БД підлягають обов’язковому заповненню незалежно від перевищення загальної вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг / загальної вартості наданої безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатного надання майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям відповідного розміру, визначеного підпунктами 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення», підпунктами 135.2.1.8, 135.2.1.8 прим 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Враховуючи те, що Додаток БД передбачає уніфіковане відображення операцій з безоплатного надання допомоги, із систематизацією таких операцій відповідно до впливу на об’єкт оподаткування, то платники податку на прибуток, які здійснили безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг / надання безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатне надання майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, подають Додаток БД із обов’язковим заповненням граф 4 – 7 відповідних таблиць 2 – 5.

При цьому таблиця 1 Додатка БД заповнюється, якщо заповнюються таблиця 2 та/або таблиця 3 Додатка БД.

Надходження акцизного податку на тютюнові вироби: платники Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямували майже 2,5 млн гривень

У січні – грудні 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло майже 2,5 млн грн акцизного податку на тютюнові вироби. Це на понад 1,4 млн грн більше, порівняно з 2024 роком.

«Висловлюю вдячність усім платникам, які з сумлінням ставляться до виконання своїх податкових зобов’язань, працюють у правовому полі та роблять внесок у фінансову стабільність держави. Своєчасна сплата акцизного податку є не лише здійсненням законодавчих вимог, а й проявом соціальної відповідальності платників перед суспільством. Легальне виробництво та обіг тютюнових виробів, дотримання податкової дисципліни та використання акцизних марок встановленого зразка сприяють розвитку чесної конкуренції та зменшенню тіньового сегмента ринку. Податкова служба залишається відкритою до конструктивного діалогу та готова надавати необхідну допомогу», – зазначив Юрій Павлютін.

Повідомляємо, що акцизний податок з реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (ПКУ) нараховується та сплачується платниками податку самостійно у разі реалізації ними тютюнових виробів, тютюну та/або промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами (п. 221.7 ст. 221 ПКУ).

Умови перебування юридичних осіб на єдиному податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року(п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ).

Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, юридичні особи, які здійснюють:

1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

11) охоронну діяльність.

Також, не можуть бути платниками єдиного податку:

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс. (п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

- юридичні особи – нерезиденти (п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Єдиний внесок: деякі аспекти донарахування для резидента Дія Сіті та втрата пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам:

1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою ст. 5 Закону № 1667, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських організацій;

2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);

5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону № 1667.

Резидентом Дія Сіті не може бути юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня поточного року) (п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667).

Згідно з абзацом першим частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 (абзац четвертий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Якщо після настання терміну, визначеного абзацом четвертим частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частинами5, 13 ст. 8 Закону № 2464, щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди (абзац п’ятий частини 14прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Положення п. 3 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 на донарахування, здійснені на підставі абзацу п’ятого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, не застосовуються (абзац шостий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Отже, відповідно до Закону № 2464 визначено:

- коло платників, яким встановлюється спеціальний розмір єдиного внеску (у розмірі мінімального страхового внеску) – резиденти Дія Сіті;

- умови, які надають право на використання спеціального розміру єдиного внеску – дотримання вимог, визначених пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667;

- особливості встановлення розміру єдиного внеску, у разі недотримання однієї із умов – можливість встановлення спеціального розміру єдиного внеску до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті, якщо з числа наведених умов не відповідає лише вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667.

При цьому вимога, визначена у п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (щодо частки кваліфікованого доходу не менше 90 відс.), не належить до числа тих, які впливають на розмір єдиного внеску згідно з частиною 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464.

Проте, відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, юридична особа, яка відповідає не всім вимогам, передбаченим частиною першою ст. 5 Закону № 1667, має право перебувати у статусі резидента Дія Сіті, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови, зокрема, дотримання вимог, передбачених пунктами 1, 4 і 5 частини першої ст. 5 Закону № 1667.

Отже, виконання або невиконання вимоги, визначеної у п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (щодо частки кваліфікованого доходу не менше 90 відс.), впливає на наявність відповідного статусу – резидента Дія Сіті.

Оскільки визначальним є наявність статусу резидента Дія Сіті, та як наслідок можливість / неможливість використання платником єдиного внеску спеціального розміру єдиного внеску, то необхідність здійснення донарахування єдиного внеску за попередні періоди у такому випадку залежить від дати втрати статусу резидента Дія Сіті.

Якщо юридична особа вважається такою, що втратила статус резидента Дія Сіті поточною датою прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, то донарахування єдиного внеску за період перебування в статусі резидента Дія Сіті (за умови виконання вимог, визначених пунктами 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667) не здійснюється.

Якщо юридична особа вважається такою, що втратила статус резидента Дія Сіті з моменту виникнення відповідних обставин, то донарахування єдиного внеску за цей період здійснюється на загальних підставах, визначених Законом № 2464.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1667 рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті приймає уповноважений орган.

Згідно з п. 14 частини першої ст. 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, тобто Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри).

Враховуючи викладене, питання визначення дати втрати статусу резидента Дія Сіті (поточна або з моменту виникнення відповідних обставин) потребує роз’яснення Мінцифри.

Про умови та терміни перереєстрації платника ПДВ при зміні найменування або ПІБ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок перереєстрації платників ПДВ визначено ст. 183 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами) (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 183.15 ст. 183 розд. V ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 розд. V ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Згідно з п. 4.2 розд. ІV Положення № 1130 для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».

Контролюючий орган зобов’язаний внести відповідний запис до реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу (п. 183.9 ст. 183 розд. V ПКУ).

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

Отже, перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення)(прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ здійснюється:

- для платників ПДВ, які включені до ЄДР – без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР у день отримання відомостей;

- для платників ПДВ, які не включені до ЄДР – протягом трьох робочих днів після надходження до контролюючого органу реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».

Відображення у додатку 4ДФ орендної плати, нарахованої на користь померлого орендодавця – фізичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок на доходи фізичних осіб (податок) за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця ( п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4:

- під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;

- під «127» ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна;

- під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;

- під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи відображається в розрахунку із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.

Такий Розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.

Водночас, ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами) (далі – ЦКУ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Крім того, у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

Резиденти Дія Сіті: деякі аспекти адміністрування

Закон України № 1667: організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті

Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (Закон України № 1667) визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті.

Режим Дія Сіті запроваджено з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.

Загальні засади правового режиму Дія Сіті

Законом України № 1667 окреслено шість загальних засад режиму Дія Сіті.

І це:

1) свобода діяльності – наявність у всіх резидентів Дія Сіті права самостійно провадити господарську діяльність, права обирати форми організації такої діяльності та форми співпраці з третіми особами з урахуванням положень цього Закону, а також наявність у фахівців права самостійно здійснювати будь-яку не заборонену законом діяльність, права обирати форми організації такої діяльності та форми співпраці з іншими особами;

2) невтручання – невтручання держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність резидентів Дія Сіті, якщо така діяльність здійснюється в межах цього Закону та іншого законодавства України;

3) презумпція правомірності діяльності резидентів Дія Сіті – прийняття рішення на користь резидентів Дія Сіті або заявників у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків резидентів Дія Сіті або заявників, або держави, або державних органів чи органів місцевого самоврядування, або їх посадових осіб;

4) стабільність – гарантія державою збереження правового режиму Дія Сіті та стабільності його умов, передбачених цим Законом та законами України, що визначають особливості оподаткування резидентів Дія Сіті, протягом строку, визначеного цим Законом, включаючи недопустимість обмеження чи звуження змісту прав та гарантій, передбачених правовим режимом Дія Сіті, а також недопустимість збільшення регуляторного навантаження на резидентів Дія Сіті протягом такого строку;

5) формальний характер процедури набуття статусу резидента Дія Сіті – відсутність вимог щодо отримання спеціальних дозволів, ліцензування чи здійснення заходів державного нагляду (контролю) для подання та розгляду заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті і внесення інформації про заявника до реєстру Дія Сіті;

6) добровільність резидентства в Дія Сіті – неприпустимість прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента Дія Сіті.

Вимоги до резидента Дія Сіті

Отже набуття статусу резидента Дія Сіті є добровільним.

Для набуття такого статусу юридична особа має звернутися до уповноваженого органу – Міністерства цифрової трансформації України із заявою та необхідними документами.

Вимоги до резидента Дія Сіті визначені статтею 5 Закону України № 1667. У разі відповідності цим вимогам юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті.

При цьому, частиною 1 ст. 5 цього Закону визначені всі вимоги, яким повинна відповідати юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка може бути резидентом Дія Сіті.

Ці вимоги стосуються кількості та видів діяльності; розміру середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам; середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця; суми кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, та суми кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті. Крім того, у такої юридичної особи повинні бути відсутні обставини, визначені частиною 2 статті 5 Закону України № 1667, які виключають можливість для юридичної особи бути резидентом Дія Сіті.

Наразі Закон України № 1667 визначає 13 таких підстав.

Для прикладу, не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка, зокрема:

- зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;

- у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать державі Україна або територіальній громаді;

- має статус неприбуткового підприємства, установи, організації;

- визнана банкрутом;

- перебуває у процесі припинення, крім перетворення;

- протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року).

Одночасно, частиною 3 ст. 5 Закону України № 1667 визначено, що юридична особа, яка відповідає не всім вимогам, передбаченим частиною 1 цієї статті, має право перебувати у статусі резидента Дія Сіті, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання відповідних критеріїв. Якщо після настання такого терміну юридична особа відповідає всім вимогам, передбаченим частиною 1 цієї статті, вона продовжує перебувати у статусі резидента Дія Сіті.

Отже, Закон визначає дві групи резидентів Дія Сіті – резиденти Дія Сіті та резиденти Дія Сіті – стартапи з різними вимогами щодо утримання відповідного статусу.

Резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім вимогам, визначеним статтею 5 Закону України № 1667, протягом усього строку резидентства (ст. 13 Закону України № 1667).

Втрата статусу резидента Дія Сіті

Міністерство цифрової трансформації України приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті виключно з таких підстав (ст. 9 Закон України № 1667):

1) отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті;

2) невідповідність резидента Дія Сіті вимогам, визначеним ст. 5 цього Закону, про що уповноважений орган повідомлено шляхом подання резидентом Дія Сіті звіту про відповідність та/або незалежного висновку;

3) невідповідність резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктом 1 або 5 частини 1 ст. 5 цього Закону, яку виявлено уповноваженим органом на підставі інформації, отриманої з державних реєстрів, баз даних, інформаційних систем, держателями яких є державні органи, компетентні органи іноземних держав чи міжнародні міжурядові організації, або безпосередньо від компетентних органів іноземних держав, міжнародних міжурядових організацій чи державних органів, за умови, що відповідний орган володіє та надає таку інформацію в межах його повноважень та в порядку, визначеному законодавством;

4) порушення строку подання резидентом Дія Сіті до уповноваженого органу звіту про відповідність та/або незалежного висновку більш як на 20 робочих днів з дня спливу граничного строку, встановленого для подання відповідних документів;

5) повторне послідовне порушення строків подання резидентом Дія Сіті до уповноваженого органу звіту про відповідність та/або незалежного висновку;

6) набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено обставину невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним ст.5 цього Закону.

ФОП на загальній системі оподаткування: витрати на страхування, що пов’язані з веденням господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Зокрема, норми п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ відносять до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Статтею 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (із змінами) визначено, що страхування це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Згідно з частиною першою ст. 999 ЦКУ законом може бути встановлено обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування).

Обов’язкові види страхування відповідальності регламентуються, зокрема, такими нормативно-правовими актами, як: Закон України від 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (із змінами), Закон України від 06 квітня 2000 року № 1644-III «Про перевезення небезпечних вантажів» (із змінами), та Закон України від 23 грудня 2004 року № 2288-IV «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (із змінами).

Отже враховуючи сутність різних видів обов’язкового страхування вони можуть бути як пов’язані, так і не пов’язані із господарською діяльністю.

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування мають право відносити до складу витрат витрати на обов’язкове страхування (страхових платежів, страхових внесків, страхових премій) за умови, що таке страхування пов’язане із веденням господарської діяльності (прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Страхування є таким, що пов’язане із господарською діяльністю ФОП, зокрема, у випадках, якщо:

- таке страхування, згідно з чинним законодавством, є обов’язковим для ведення певного виду господарської діяльності (наприклад, є умовою отримання ліцензії на здійснення виду діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами)), і фізична особа – підприємець здійснювала цей вид господарської діяльності й отримувала дохід від його здійснення у відповідному звітному періоді;

та/або

- таке страхування, згідно з чинним законодавством, є обов’язковим для експлуатації основних засобів, які використовуються у господарській діяльності фізичної особи – підприємця, окрім основних засобів, які не підлягають амортизації згідно з абзацами сьомим – десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (зокрема, легкових автомобілів).

Рентна плата за користування надрами: від платників Дніпропетровщини надійшло до місцевих бюджетів понад 43,4 млн гривень

Впродовж 2025 року платники Дніпропетровської області до місцевих бюджетів спрямували понад 43,4 млн грн рентної плати за користування надрами.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).

У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Криворізькі податківці зустрілися із представниками Софіївської селищної ради

У приміщенні виконавчого комітету Софіївської селищної ради відбулася зустріч податківців із представниками місцевого самоврядування, під час якої обговорили актуальні питання податкової політики, напрями співпраці органів місцевого самоврядування з податковою службою та можливості сучасних сервісів ДПС.

Ключовими темами заходу стали положення Національної стратегії доходів до 2030 року та система управління податковими ризиками, спрямована на формування добровільного дотримання податкового законодавства. Також було порушено питання створення безбар’єрного простору в податковій службі та забезпечення доступності податкових сервісів для всіх категорій громадян.

Окремий акцент зробили на проведенні Деклараційної кампанії – 2026. Учасників поінформували про основні вимоги щодо декларування доходів, строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи, а також відповідальність за недотримання норм податкового законодавства. Детально роз’яснили право громадян на податкову знижку, умови її отримання та перелік витрат, які можуть бути включені до податкової знижки за результатами звітного року.

Під час зустрічі також обговорили питання застосування ставок місцевих податків і зборів, роботу Офісу податкових консультантів у Дніпропетровській області та можливості Електронного кабінету платника податків як зручного інструменту взаємодії з податковою службою.

Також розглянули сучасні формати спілкування з податковою службою, цифровий сервіс «TAX Control» та антикорупційний сервіс «Пульс», які сприяють підвищенню прозорості та відкритості діяльності податкових органів.

За підсумками зустрічі було наголошено на важливості ефективної взаємодії між податковою службою та органами місцевого самоврядування з метою наповнення місцевих бюджетів і підвищення рівня податкової культури.

Відбулося засідання «круглого столу» з платниками податків Софіївської громади

У Центрі адміністративних послуг виконавчого комітету Софіївської селищної ради відбулося засідання «круглого столу» податківців із платниками податків, під час якого обговорили ключові питання податкового законодавства та взаємодію бізнесу з податковою службою.

Фахівці розповіли основні новації податкового законодавства, положення Національної стратегії доходів до 2030 року, а також підходи до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Окрему увагу приділили Деклараційній кампанії – 2026 та питанням визначення мінімального податкового зобов’язання.

Також розглянули ставки місцевих податків і зборів, питання офіційного оформлення трудових відносин та важливість легалізації найманої праці. Учасників поінформували про можливості взаємодії з податковою службою через листування в Електронному кабінеті, роботу Офісу податкових консультантів і сучасні формати комунікації з податковою службою Дніпропетровщини.Наголошувалося на створенні безбар’єрного простору для платників податків і забезпеченні доступності податкових сервісів для всіх категорій громадян.

Обговорили впровадження цифрових сервісів, зокрема сервісу «TAX Control», а також роботу антикорупційного сервісу «Пульс».

По завершенню заходу платники податків отримали фахові роз’яснення з актуальних для них питань та інформаційні матеріали.

За підсумками заходу було підкреслено важливість відкритого діалогу та подальшої співпраці з метою підвищення податкової культури й добровільного дотримання податкового законодавства.

Проведено семінар для платників податків Тернівського району Кривого Рогу

У Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради податківці провели семінар для платників податків, під час якого обговорили новації податкового законодавства.

Також розглянули питання визначення МПЗ, офіційного оформлення трудових відносин та важливість легалізації найманої праці. Поінформували про можливості взаємодії з податковою службою через листування в Електронному кабінеті, роботу Офісу податкових консультантів і сучасні формати комунікації з податковою службою Дніпропетровщини.Наголошувалося на створенні безбар’єрного простору для платників податків і забезпеченні доступності податкових сервісів для всіх категорій громадян.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно звітування про отримані доходи у 2025 році, граничні строки сплати податкових зобов’язань, нарахування та сплата податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нові ставки податків.

Також, були на питання про роботу Офісу податкових консультантів, Національну стратегії доходів до 2030 року та функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення трудового договору з найманими працівникамита інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар щодо трудових відносин з працівниками, які виконують роботу дома або дистанційно

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо трудових відносин з працівниками, які виконують роботу дома або дистанційно.

Звертаю увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

У наш час немало працівників виконують роботу дома або дистанційно.

Отже, важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працюУкраїни (КЗпП) та податкового законодавства.

Звертаємоувагу, що:

- надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюєтьсястаттею 60 прим.1 КЗпП);

- дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використання інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);

Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!

Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державнесоціальне страхування;

- військового збору.

Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

На засіданні міської робочої групи про дотримання податкового законодавства з акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупиз контролюючими органами по надходженню акцизного податку до бюджету міста.

У відкритому діалозі представники виконавчого комітету разом з фахівцем Головного управління ДПС у Дніпропетровській області обговорили питання виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

На засіданні йшлося щодо внесених змін до Закону України № 3817. Відповідно до нововведень суб’єкти господарювання (СГ), які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет чи пальним, повинні забезпечити працівникам середню місячну зарплату не нижчу за дві мінімальні зарплати або півтори мінімальної зарплати – при дотриманні певних умов.

Спільно проаналізували питання дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів, протидії нелегальній торгівлі контрабандними товарами.

Акцентували увагу на посилення контролю за обігом підакцизних товарів та упередження випадків, що протидіють чинному податковому законодавству.

Наприкінці зустрічі визначили орієнтири щодо проведення спільної інформаційної роботи з суб’єктами господарювання та співпраці всіх служб.

Засідання робочої групи з питань функціонування об’єктів бізнесу Тернівського району

У виконкомі Тернівської районної у місті ради відбулося чергове засідання робочої групи з питань функціонування об’єктів бізнесу району.

Під час заходу обговорили актуальні питання забезпечення належних умов ведення підприємницької діяльності, дотримання вимог чинного законодавства, а також взаємодію органів влади з суб’єктами господарювання.

У засіданні взяли участь представники Національної поліції та податкової служби, які акцентували увагу на питаннях податкової дисципліни, легалізації підприємницької діяльності та запобігання порушенням у сфері бізнесу.

Учасники наголосили на важливості відкритого діалогу та скоординованих дій для створення прозорого й безпечного бізнес-середовища в районі. За підсумками засідання визначено подальші кроки, спрямовані на підвищення ефективності роботи об’єктів бізнесу та зміцнення співпраці між усіма зацікавленими сторонами.

Інформація надана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Військовий збір: надходження зросли більше ніж утричі

До уваги волонтерів!

Національна стратегія доходів – удосконалення процедур податкового адміністрування

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Про Національну стратегію доходів

Приймання податкової звітності та інших документів контролюючими органами у період воєнного стану