Леся Карнаух: За 10 місяців року до бюджету надійшло понад 1 трлн грн податків та зборів, які контролює ДПС
За 10 місяців 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,026 трлн грн податків та зборів, які контролюються ДПС.
Це + 195,2 млрд грн до показника минулого року. Виконання плану – 107,7 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Щоденні атаки ворога та руйнування бази оподаткування значно впливають на наповнення бюджету. Ми спільно докладаємо максимальних зусиль, щоб забезпечити фінансову стабільність держави. Бізнесу вкрай важко. Вкрай важко створювати додану вартість та платити ПДВ, виготовляти підакцизну продукцію, забезпечувати прибутковість, відповідно виконувати свої податкові зобовʼязання. І я вдячна кожному платнику, які попри виклики, продовжують працювати та сплачувати податки», – додала Леся Карнаух.
План жовтня виконано на 102,2 %. До бюджету надійшло 76,3 млрд грн.
Надходження податків та зборів, які контролює ДПС:
- ПДФО – 32,1 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 4,6 млрд грн;
- ПДВ з урахуванням відшкодування – 24,2 млрд грн;
- акцизний податок – 10,8 млрд грн;
- рента – 3,6 млрд грн;
- інші надходження – 1,0 млрд грн.
Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнобовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Право на податкову знижку: способи подачі податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Звільнення від сплати єдиного внеску за себе мобілізованих або залучених за контрактом фізичних осіб – підприємців, якщо вони є роботодавцями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Починаючи з 01.10.2025 мобілізовані або залучені за контрактом фізичні особи – підприємці (ФОП) (у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які мають найманих працівників (роботодавці), згідно з положеннями частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464), звільняються від обов’язку сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо роботодавець сплатив за таких осіб страховий внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.
При цьому відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
До обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, належать, зокрема:
- своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
- подання звітності, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Фізична особа – підприємець по відношенню до себе є одночасно як страхувальником, так і застрахованою особою. По відношенню ж до найманих працівників фізична особа – підприємець є виключно страхувальником.
Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Отже, законодавством чітко визначено, що наймані працівники набувають статусу застрахованих осіб за умови сплати за них єдиного внеску (страхувальником). Водночас на відміну від ФОПів, наймані працівники не можуть бути страхувальниками по відношенню до себе.
Непоширення вимог п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на ФОПів, які є роботодавцями, пов’язане з необхідністю виконання страхувальником своїх обов’язків по відношенню до застрахованих осіб.
Разом з цим, у разі мобілізації/укладення контракту фізичної особи – підприємця, яка є роботодавцем, для неї:
- страхувальник – підрозділ сил безпеки й оборони України, в якому проходить військову службу така фізична особа – підприємець. У розумінні Закону № 2464 це не є основним місцем роботи (з 01.10.2025 з частини шостої ст. 4 Закону № 2464 прибрали умову щодо необхідності мати основне місце роботи), проте, такий страхувальник (нараховує грошове забезпечення) є в переліку роботодавців, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464;
- застрахована особа – сама фізична особа – підприємець.
Саме тому, зміни, які набули чинності з 01.10.2025, є логічним кроком щодо усунення у фізичної особи – підприємця дублювання обов’язків страхувальника по відношенню до себе.
Про податкові пільги для новоствореної ФОП, яка обрала єдиний податок після мобілізації або під час служби за контрактом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п.п. 298.1.1 п 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже згідно з абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Натомість на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.
Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрна комунікація – разом будуємо простір довіри
Прояв поваги до прав людини. У центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) запроваджено послугу перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху.
Така інтеграція стала можливою завдяки укладеному у рамках співпраці договору між ГУ ДПС та Дніпропетровською обласною організацією УТОГ. Відповідно до угоди особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову та з української жестової мови шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».
Механізм роботи простий і зручний. Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у перекладачі жестовою мовою. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки. Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні декларації чи звітності та інших адміністративних послугах ГУ ДПС.
Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.
Коли система поважає кожного – вона працює для всіх. Ця ініціатива сприяє безбар’єрності у широкому сенсі – від фізичного доступу (пандуси) до інформаційного (цифрові інструменти). Більше того, така практика сприяє соціальній інтеграції. Люди з інвалідністю стають активними платниками податків, беруть участь в економічному житті регіону, що посилює довіру до державних інституцій.
У ГУ ДПС продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, щоб фізичні перешкоди та бар’єри у комунікації не були перепонами для якісного обслуговування платників податків.
Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.
Кожен з нас може зробити внесок у шляхетну справу – підтримати ініціативи з інклюзії і поширити інформацію про послугу.
Давайте будувати простір довіри разом.
Звільнення мобілізованих ФОП від сплати податків на час служби: на що звернути увагу
Самозайняті особи, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків. Умова – якщо вони зареєстровані ФОП або суб’єктом незалежної професійної діяльності до дати призову або укладення контракту.
Право на звільнення передбачене Законом України № 4505-ІХ від 18 червня 2025 року, який набрав чинності 5 липня 2025 року.
Такі фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мали або не мали найманих працівників, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з:
- податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- єдиного податку;
- військового збору.
Звільнення застосовується з 1 числа місяця, в якому таку особу призвано на військову службу або укладено з нею контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), до останнього дня місяця, в якому особа демобілізована (звільнена зі служби).
Як бути, якщо фізична особа після призову на військову службу або укладення контракту зареєструвалася як ФОП або як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність?
У цьому випадку фізособи нараховують та сплачують податки на загальних підставах та подають звітність у звичайному порядку. З набранням чинності Закону № 4505 (з 5 липня 2025 року) право звільнення від сплати податків на таких осіб не розповсюджується.
Як бути, якщо мобілізований ФОП 3 групи перевищив протягом календарного року, в якому він проходив військову службу, встановлений обсяг доходу?
ФОП 3 групи зобов’язаний перейти на загальну систему, якщо протягом календарного року, навіть під час військової служби, перевищив граничний обсяг доходу.
У разі невиконання такого переходу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована. Підстави для цього визначені у:
- підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу – перелік випадків та терміни, в які платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків та зборів;
- пункті 299.10 статті 299 – умови анулювання реєстрації.
Як бути, якщо анулювали статус платника єдиного податку під час служби за наявність податкового боргу?
Якщо ФОП, який проходить військову службу, був виключений із реєстру платників єдиного податку за наявність податкового боргу, то податкова служба зобов’язана відновити його статус з дати анулювання, якщо анулювання сталося під час служби.
Довідково: Пункт 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».
Податкова знижка для фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Звертаємо увагу!
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.
Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України
Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи
Мета запровадження:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику
Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи
Основні види ризиків:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики:
- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;
- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Оформлення трудових відносин відповідно до вимог законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.
При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.
НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.
Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Змінені правила реєстрації податкових накладних
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.09.2025 набрали чинності зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048.
Мета новацій – зменшити кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних, зробити правила прозорішими, допомогти бізнесу, який чесно працює, уникнути постійних ризиків блокування.
Основні зміни:
♦ Збільшено ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних:
- граничний обсяг постачання – до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн;
- кількості платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, із трьох до п’яти.
♦ Підвищуються пороги для операцій з невеликими сумами:
- з 5 до 10 тис. грн за однією накладною;
- загальний обсяг у місяць – з 500 тис. грн до 3 млн гривень
♦ Спрощено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає.
♦ Удосконалено автоматичну реєстрацію – при автоматичній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у разі:
- виключення з переліку ризикових для платника податку будуть враховуватися показники позитивної податкової історії;
- у разі врахування таблиці даних платника така реєстрація буде здійснюватися у тому числі і в результаті автоматичного врахування таблиці даних платника.
♦ Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку на додану вартість.
♦ Змінено окремі показники позитивної податкової історії, зокрема:
- збільшено ліміти обсягу операцій – з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента – з 100 тис. грн до 500 тис. грн;
- кількість платників податку, на яких керівник обіймає аналогічну посаду, з трьох до п’яти.
♦ Змінено критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ з 30 до 90 днів.
Також запроваджено додаткові запобіжники проти маніпуляцій із фінансовою звітністю щодо залишкової вартості основних засобів.
Довідково
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, (опубліковано в «Урядовому кур'єрі» 28.08.2025).
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу та нагадує.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Звертаємо увагу, що 13.06.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2025 № 215 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою (у т. ч. уточнюючу) за звітний (податковий) період – три квартали 2025 року.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
Поряд з цим, на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
- J0100128 – для юридичних осіб;
- F0100728 – для фізичних осіб;
- J0100928 – для інститутів спільного інвестування;
- J0100528 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.
Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.
Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.
Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.
Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Отримання облікової картки платника податків на неповнолітню особу одним з батьків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).
До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься інформація, зокрема, про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).
Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає, зокрема, витяг з реєстру територіальної громади.
Витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу (частина перша ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Враховуючи викладене, при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР на неповнолітню особу віком від 14 до 18 років, яка отримала/не отримала паспорт громадянина України, одному з батьків необхідно пред’явити до контролюючого органу такі документи:
паспорт громадянина України або свідоцтво про народження неповнолітньої особи;
документ, що посвідчує особу одного із батьків;
документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;
витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) неповнолітньої особи подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) неповнолітньої особи відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.
Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.
Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.
Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).
Про право ФОПа на використання коштів з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Пунктом 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю (ФОП) на підставі пред’явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та поданої заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 4 до Інструкції № 162) (п. 33 розд. ІІ Інструкції № 162).
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).
Враховуючи викладене, ФОП на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Податкова знижка за навчання: які необхідно подати документи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Витрати, які включаються до податкової знижки
Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.
Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Як отримати?
Подати річну Декларацію по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається по 31 грудня (включно) 2025 року.
Які документи необхідно додати до Декларації?
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка реєстрації місця проживання (прописки) – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (того, хто подає Декларацію на отримання податкової знижки);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Як подати Декларацію?
Скористатися одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.
Про ліцензування права на зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно зі ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
В чому полягає суть управління комплаєнс-ризиками?
На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.
Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.
Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.
ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.
Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.
Про плату за ліцензії на право оптової торгівлі підакцизними товарами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) зазначено, що річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним встановлено у розмірі:
- спиртом етиловим, спиртовими дистилятами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями власного виробництва, для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива – в сумі 4,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, в сумі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- тютюновими виробами – в сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно. Плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах зараховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням ліцензіата.
Перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.
Випадки, в яких ФОПом – платником єдиного податку не визначається мінімальне податкове зобов’язання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ).
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами, наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні, зокрема, фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (далі – Перелік територій).
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (із змінами), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Закон України № 3817: порядок та строки оскарження рішень податкових органів про застосування фінансових санкцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Частиною першої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (Закон України № 3817) встановлено, що за порушення норм Закону України № 3817 щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених ст. 73 Закону України № 3817, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
До суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірах, встановлених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817 (абзац перший частини другої ст. 73 Закону України № 3817).
Податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6) ст. 73 Закону України № 3817, у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ). Інші органи виконавчої влади приймають рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених пунктами 3, 6 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, у межах їхньої компетенції, визначеної законом, а в разі невиконання суб’єктом господарювання таких рішень сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені п. 24 частини другої ст. 73 Закону України № 3817, застосовуються: податковими органами – за порушення п. 10 частини другої, частин сьомої, восьмої, десятої ст. 71 Закону України № 3817, іншими органами виконавчої влади – за порушення частини першої, пунктів 1 – 9 частини другої, частин третьої – шостої та дев’ятої статті 71 Закону України № 3817 (частина четверта ст. 73 Закону України № 3817).
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених частиною другою ст. 73 Закону України № 3817, може бути оскаржено в адміністративному порядку згідно із ст. 56 ПКУ або в судовому порядку (частина п’ята ст. 73 Закону України № 3817).
Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (із змінами).
Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Згідно з п. 56.12 ст. 56 ПКУ, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).
Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац перший п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (із змінами) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Нарахування єдиного внеску на заробітну плату студентів при проходженні виробничої практики
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (із змінами та доповненнями) на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти (вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти) забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
Законом України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» (далі – Закон № 4574) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках (преамбула до Закону № 4574).
Згідно з положеннями пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (зі змінами) (далі – Порядок № 992), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.
Відповідно до п. 10 Порядку № 992 з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.
Тобто учні, слухачі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, може бути спрямовано на рахунок закладу освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи, з яких не більш як 15 відс. коштів може бути спрямовано на преміювання майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання за безпосередню підготовку учнів, якісну організацію та виконання освітніх програм з виробничого навчання на підприємстві і виробничої практики відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи (абзац перший п. 18 Порядку № 992).
Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20 (зі змінами).
У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.
Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску, який, у цьому випадку, нараховує підприємство.
Алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).
Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702), і подання її до контролюючих органів.
Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:
1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
2. Обрати режим «Введення звітності».
У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.
Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);
Поля регіон та район заповнюються автоматично.
3. Заповнити форму документа.
У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.
Після успішного заповнення Зберегти заяву.
4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.
Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.
Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).
Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.
Про розмір середньомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і не мають найманих працівників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Норми діють з 01.10.2025.
Рентна плата за видобування залізних руд: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 3,0 млрд гривень
Протягом трьох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу, зокрема допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому, а також забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Новації законодавства: звільнення від сплати єдиного внеску самозайнятих осіб, якщо його сплатив роботодавець
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» (далі – Закон № 4536) частину шосту ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами ьта доповненнями) (далі – Закон № 2464) викладено в новій редакції, а саме:
«Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Враховуючи викладене, з 1 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли фізичні особи – підприємці та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.
Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:
- роботодавець (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;
- сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.
Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:
- база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;
- сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.
Як фізичним особам – підприємцям обрати чи перейти на спрощену систему оподаткування (перша – третя групи платників єдиного податку)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями).
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Наказ МФУ № 371: внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (Наказ № 371) набрав чинності 16.09.2025.
Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація), затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (із змінами).
Основні зміни:
- до форми Декларації:
♦ доповнена Додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)), що містить 7 таблиць;
♦ таблицю «Наявність додатків» форми Декларації доповнено графою «БД»;
- Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації доповнено:
♦ новим рядком 4.1.25 БД;
♦ літерами «БД» у рядках 3.1.9, 3.1.13 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;
- Додаток ДІЯ до Декларації:
♦ рядки 20, 21 доповнено літерами «БД».
Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.
Від платників ПДФО до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень
У січні – вересні 2025 року від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 2,6 млрд грн, або на 15,4 відс., більше ніж за підсумками трьох кварталів минулого року.
Керівниця обласної податкової служби подякувала платникам за роботу і фінансовий патріотизм, який, завдяки узгодженню особистих інтересів з інтересами суспільства, проявляється у щоденних фінансових рішеннях суб’єктів господарювання.
«Своєчасна сплата ПДФО забезпечує територіальні громади коштами, необхідними для життєдіяльності та розвитку територій. Крім того, від відповідальності платників сьогодні залежить не тільки фінансова безпека держави, а обороноздатність країни. Продовжуємо працювати задля нашого сьогодні і нашого майбутнього», – зазначила Теодозія Чернецька.
ПКУ: за несвоєчасно подану податкову звітність передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України (ПКУ) встановлені строки подання податкової звітності і сплати податків, зборів та платежів.
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Нагадуємо, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з абзацом другим п.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).
Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).
Отже, повторне правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок стосовно податків і зборів за кожним контролюючим органом, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено ППР. Із дати винесення контролюючим органом такого ППР починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.