Відзначення 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві

ПОСТАНОВА Верховної Ради України
Про відзначення 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві

У лютому 2014 року виповнюється 400 років з часу гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві.
Враховуючи вагомий особистий внесок гетьмана України Петра Сагайдачного у формування України як потужної та незалежної держави, Верховна Рада України
1. У 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві;
у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві, вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів;
прийняти рішення щодо започаткування музею гетьмана України Петра Сагайдачного на території будівлі Гостинного двору, розташованого в місті Києві за адресою: Контрактова площа, 4 поруч із вулицею Петра Сагайдачного.
3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю, політичній діяльності та бойовій славі видатного полководця і політичного діяча світової величі, гетьмана України Петра Сагайдачного, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві.
4. Запропонувати Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" випустити поштову марку, присвячену 400-річчю гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві.
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України В.РИБАК (м. Київ № 701-VII 19 листопада 2013 року) 

 

Петро́ Кононович                                         Конаше́вич-Сагайда́чний 

Один із найвидатніших полководців Європи, державний діяч, дипломат, — таким постає в нашій історії Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний.
Народився гетьман українського реєстрового козацтва 1570 року (орієнтовно) в селі Кульчиці на Львівщині. Походив з родини православного шляхтича, який мав свій герб. Навчався в школі Львівського братства та знаменитій на той час Острозькій школі.

У 1601 році прибув на Запорізьку Січ. У козацьких походах на Молдавію, Лівонію виявив себе як хоробрий та умілий воїн. Він швидко завоював авторитет серед запорожців. Під проводом Сагайдачного козаки здійснили успішні походи проти Туреччини і Кримського ханства. Особливого розголосу в Європі лицарська звитяга українських козаків набуває після здобуття ними у 1614 році турецької фортеці Синоп, а згодом і Кафи – величезного невільницького ринку в Криму. Козаки розбили 14 тисяч мусульман, потопили багато турецьких галер, визволивши тисячі українських бранців.
Сагайдачний усвідомлював необхідність боротьби й проти Речі Посполитої, але діяв дипломатично, використовуючи слушні нагоди для втілення своїх задумів. Так було у 1618 році, коли король Речі Посполитої звернувся до гетьмана Сагайдачного з проханням взяти участь у поході на Москву. Вислухавши короля, Сагайдачний висунув такі вимоги: розширення козацької території; свобода православної віри в Україні; збільшення чисельності реєстрового козацького війська; визнання Річчю Посполитою судової та адміністративної автономії України.
Король і сенат погодилися на вимоги Сагайдачного, і той, зібравши 20-тисячне військо, в серпні 1618 року рушив через Сіверщину вглиб Московського князівства. Його козаки захопили Путивль і Рильськ, Курськ і Єлець – усього близько 20 міст Московії, розбили ополчення під проводом князів Пожарського й Волконського та полки на чолі з Бутурліним – і у вересні разом з поляками взяли Москву в облогу.
Військо Сагайдачного стояло перед Арбатськими ворітьми Земляного валу й готувалося до штурму. Проте польська шляхта відмовилась продовжувати війну, підписавши з московітами вигідне для себе перемир’я.
У польсько-турецькій війні, яка розпочалася 1620 року, війська султана розгромили поляків у Молдові й готувалися до походу на Річ Посполиту. На допомогу їй знову прийшов Сагайдачний із сорокатисячним козацьким військом. Саме він відіграв вирішальну роль у розгромі трьохсоттисячної турецької армії під Хотином, продемонструвавши бездоганне уміння керувати піхотою і кавалерією, налагоджувати їхні спільні дії в обороні та в наступальних діях проти супротивника, який переважав чисельністю. Хотинський мир, підписаний турками й поляками, був вигідний і для України.
Проявляв гетьман турботу і про розвиток національної освіти та культури. Він з усім Військом Запорізьким увійшов до складу Київського братства, взявши його під свою протекцію. Сагайдачний прагнув відновити значення Києва як православного та культурного центру, він підтримував діяльність лаврського митрополита Єлисея Плетенецького і створеного ним навколо друкарні Києво-Печерської лаври гуртка учених, друкарів та письменників.
1620 року завдяки своєму авторитету гетьман домігся того, що Єрусалимський патріарх Феофан висвятив на єпископів кількох українських священиків, і відновив Київську митрополію.
Хотинська битва стала останньою для гетьмана. Від численних ран, отриманих на полі бою, Петро Конашевич-Сагайдачний помер у Києві в квітні 1622 року.